кипіти

-плю́, -пи́ш; мн. кипля́ть; недок.

1) Клекотіти, вирувати, пінитися під час нагрівання, випускаючи гарячу пару (про рідину). || безос. || Нагрівшись до 100°C, випускати пару (про посудину з рідиною). || Доходити до точки перетворення на пару; закипати. || Топитися, плавитися (про метал).

2) перен. Бурхливо вирувати, бурхати, клекотіти (про холодні, не підігріті рідини). || Шумувати (про вино, пиво та ін. напої). || Про посуд, у якому шумує напій. Кипить келих вина.

3) ким, чим, перен. Бути наповненим або вкритим ким-, чим-небудь, що швидко рухається, ворушиться. || безос.

4) перен. Бурхливо, палко виявлятися (про почуття, переживання). || Бурхливо, палко відчувати, переживати що-небудь.

5) перен. Відбуватися, здійснюватися дуже швидко, енергійно, бурхливо. || Відбуватися, проходити запекло, напружено (про війну, бій, боротьбу).

••

Кипи́ть в чиїх рука́х що — хтось дуже швидко і вправно щось робить, виконує.

6) перен. Бути дуже великим, лютим (про мороз). || Тремтіти, дрижати.